Іванченко С. М. Шляхи формування консолідованої громадської думки в цільових групах

Проблема формування громадської думки вивчається в контексті питання її носіїв та суб’єктів. Аналізуються різні підходи до понять, за допомогою яких виділяються суб’єкти громадської думки. Як такий суб’єкт виокремлюються цільові групи, які уособлюють інтереси певної соціально-демографічної або професійної групи, наприклад освітяни. З’ясовано, що способи формування громадської думки залежать від того, на який – індивідуальний чи колективний – суб’єкт вони спрямовані. У разі спрямованості на індивідуальний суб’єкт використовують технології збільшення поінформованості громадян (техніка “збагачення” громадської думки); на колективний – техніки, звернені до групових феноменів (лідерство, груповий тиск, групова ідентифікація). Групова ідентичність розглядається як важливий чинник консолідації громадської думки, а формування Ми-ідентичності – умова процесу консолідації.

Ключові слова:громадська думка, колективний суб’єкт, спільнота, групова ідентичність, консолідація.

pdf-icon

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *