Скнар О. М. Досвід створення інструментарію дослідження практик політичної взаємодії

Методику дослідження політичних практик як чинника структурування політичної картини світу молоді побудовано на поєднанні аналізу суспільно-політичного дискурсу (контент-аналіз), методів психосемантики та проективного методу. Логіка конструювання інструментарію дослідження практик передбачала передусім виявлення “набору” політичних, громадянських практик, репрезентованих у політичному дискурсі суспільства. Аналіз дискурсу дав змогу визначити теми, найпродуктивніші для дослідження політичних практик (засади взаємодії, способи впливу, організація комунікацій, дотримання законності), і наративні “пропозиції” – судження, що розкривають значеннєвий контекст дискурсу політичної взаємодії в межах кожної теми. Виокремлені теми й пропозиції покладено в основу створення психосемантичного опитувальника. За основу було взято також ідею про дві засадничі моделі політичної поведінки (“уникання проблем” та “вирішення проблем”) і властиві їм характеристики. Показано доцільність залучення ресурсів проективних методик і можливостей експериментальної психосемантики, завдяки яким стає можливим актуалізувати неусвідомлювані пласти політичної свідомості молоді й дослідити смисли і значення, що структурують її політичну картину світу, та виявити особливості практик, представлених у дискурсі взаємодії суб’єктів політичної соціалізації.

Ключові слова: молодь, політична соціалізація, політична картина світу, взаємодія, політичні практики, емпіричне дослідження, інструментарій.

pdf-icon

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *